Додавання нового диска в Ноду Proxmox

Для додавання нового диску в ноду Proxmox. 

Заходимо на ноду в розділ Disks 

 На малюнку підкреслений диск, що під'єднаний до ноди але в Proxmox ще не задіяний.

 

    Якщо потрібно очистити диск, натискаємо кнопку Wipe Disk 

  

 Далі потрібно ініціювати диск. Для цього існує чотири режими роботи диску. 

 

Розглянемо варіант LVM Think. Цей варіант найкраще підходить для зберігання дисків віртуальних машин. На відміну від LVM диски віртуальних машин будуть займати тільки той обєм, який використовується а не повний обєм віртуального диску VM.

Створюємо  LVM Think на нашому новому диску.

 

 

Вибераємо наш диск і присвоюємо назву новому стореджу

 

Тепер на ньому можна зберігати віртуальні диски VM та контейнери. Сторедж з'явився в лівому меню і можна подивитись інформацію про нього.

 

На параметри стореджа зручно дивитись через меню Datacenter.

Якщо сторедж потрібно видалити, тоді переходимо на рівень вузла - Disks - LVM Think - HDD500 - More - Destroy.

Типи сховища в PROXMOX

Тип сховища	Призначення та особливості	Що може зберігати	Снепшоти
Directory	Звичайна файлова система (ext4 або xfs). Зберігає віртуальні диски як звичайні файли.	Все: диски VM (qcow2/raw), бекапи, ISO-образи, шаблони	Так (тільки для формату qcow2)
LVM Thin	Блочне сховище. Місце виділяється динамічно ("тонке" виділення) в міру запису даних.	Тільки диски VM та контейнери (CT)	Так
LVM	Класичне блочне сховище. Займає на диску рівно стільки місця, скільки виділено машині, навіть якщо воно порожнє.	Тільки диски VM та контейнери (CT)	Ні
ZFS	Просунута файлова система (програмний RAID, стиснення, захист від пошкодження даних). Вимагає більше оперативної пам'яті.	Диски VM та контейнери (CT)	Так (швидкі та легкі)

 

Блочне сховище (Block Storage) — це "сирий" дисковий простір без файлової системи (без NTFS, FAT32 чи ext4). Операційна система або віртуальна машина бачить його не як папку, куди можна складати файли, а як фізичний жорсткий диск.

Щоб зрозуміти різницю, уявіть два підходи до зберігання:

• Файлове сховище (Directory): Це як офісна шафа. У вас є папки, підпапки, імена файлів, дати створення. Ви можете легко закинути туди файл бекапу або ISO-образ.
  
  
• Блочне сховище (LVM / LVM Thin): Це величезний склад із пронумерованими коробками однакового розміру (блоками). Тут немає імен файлів чи папок. Є лише блоки даних.
  
  

Як це працює з віртуальними машинами у Proxmox:

Коли ви створюєте віртуальну машину на файловому сховищі (Directory), Proxmox створює великий файл (наприклад, vm-100-disk.qcow2), який лежить у звичайній папці.

Коли ви використовуєте блочне сховище, Proxmox бере ваш фізичний диск і "відрізає" від нього шматок (наприклад, 50 ГБ). Цей шматок безпосередньо віддається віртуальній машині. Віртуальна машина думає, що до неї підключили справжній залізний жорсткий диск, і вже сама форматує його у свою файлову систему (наприклад, у NTFS, якщо це Windows).

Чому використовують блочне сховище:

• Висока швидкість: Немає посередника у вигляді файлової системи хоста (Proxmox). Дані пишуться напряму в блоки, що ідеально для баз даних та операційних систем.
  
  
• Менше навантаження: Процесору не потрібно обробляти додаткові метадані файлової системи.
  
  
• Безпека ізоляції: Жоден файл ззовні не може фрагментувати віртуальний диск.
  
  

Головний мінус:

Оскільки там немає файлової системи, туди фізично неможливо просто скопіювати файл (бекап, ISO-образ або текстовий документ). Саме тому Proxmox не дозволяє зберігати бекапи на LVM-розділах.